УДК 27-277+378.628(477-25)" 18/19"
Головащенко С. I.
БІБЛЕЇСТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В АКАДЕМІЇ У 1861-1914 pp.
(за публікаціями в «Трудах КДА»)
Запропоновано опис та попередній аналіз масиву публікацій з біблеїстики, авторами яких були
представники київського духовно-академічного осередку. Визначено основні проблемно-тематичні розділи,
за якими люже здійснюватися подальший аналіз біблеїстичної проблематики в КДА.
Одним з найбільш репрезентативних дже-
В публікаціях можна виокремити низку про-
рел для вивчення київської духовно-академічної
блемно-тематичних напрямів, їх структура може
біблеїстики у другій половині XIX — на початку
визначатися, по-перше, традиційним дисциплі-
XX ст. можна вважати публікації в «Трудах Им-
нарним розподілом у біблеїстиці, по-друге, спе-
ператорской Киевской Духовной Академии»'.
цифікою цілей та завдань православної духовної
Цей друкований орган протягом понад півстолі-
академії як навчального та богословського зак-
ття безпосередньо відображав стан академічної
ладу. Коротко охарактеризуємо ці напрями, вра-
богословської науки та викладання.
ховуючи також питому вагу відповідних публі-
Пропонується опис та попередній аналіз ма-
кацій на різних етапах існування ТКДА.
сиву публікацій з біблеїстики, авторами яких були
Ісагогіка. До цього проблемно-тематичного
переважно представники КДА, а також інших
напряму належать публікації з викладом вступ-
духовно-навчальних інституцій. Одним з важли-
них, загальних відомостей про Святе Письмо в
вих моментів дослідження означеного масиву є
цілому або про окремі книги Старого чи Нового
аналіз проблематики публікацій з біблеїстики.
Завіту. Ісагогічні матеріали, зважаючи на їх спе-
Цей аналіз може і повинен бути здійснений при-
цифічне місце в біблеїстичних дослідженнях, є
наймні у двох аспектах:
необхідним компонентом коментаторських роз-
- з урахуванням культурно-конфесійного та
відок, а також навчальних курсів. Цим визна-
політико-ідеологічного контексту функціо-
чається достатня регулярність відповідних пуб-
нування духовно-академічної біблеїстики в
лікацій у ТКДА та їх рівномірний розподіл за
Російської імперії як галузі офіційного бо-
роками. Також нагадаємо, що саме на тлі ісаго-
гослов'я та засобу професійної підготовки
гіки на межі XIX та XX ст. відбувалася супереч-
кадрів духовенства та богословів;
лива взаємодія традиційних («стара Ісагогіка»)
- в контексті європейської та світової біблеї-
та науково-критичних («нова Ісагогіка») методо-
стики - як в традиційно-богословському,
логій у біблеїстиці. Ісагогічні публікації в ТКДА
так і в модерному науково-критичному ви-
в різні роки найактивніше репрезентовані таки-
мірах її розвитку.
ми представниками академічної професури, як
'Далі-ТКДА.
©Головащенко С. І., 2004
Д. І. Поспєхов, С. М. Сольський, А. С. Царевський,
Характерною ознакою цих публікацій є пере-
Я. О. Олесницький, М. М. Дроздов, В. П. Ри-
важне виконання їх на засадах традиційної пра-
бінський, Д. І. Богдашевський 2. Тематично ж тут
вославної екзегетики. Проте не виключалося до-
визначаються:
статньо активне зіставлення традиції з модерною
- оглядові статті, присвячені окремим біблій-
раціоналістичною критикою, а також з досвідом
ним книгам або розділам Святого Письма
інославної (переважно протестантської) екзегези.
(найбільша частина розділу)3;
Цей проблемно-тематичний розділ найбільше
- публікації, присвячені проблемам написан-
представлений такими авторами, як С. М. Соль-
ня загальних вступів до Біблії, що торкали-
ський, Д. І. Богдашевський, В. П. Рибінський,
ся як науково-методологічних, так і навчаль-
М. Н. Скабалланович, О. О. Глаголев, М. Е. Пос-
но-дидактичних питань 4;
нов. У жанровому відношенні визначаємо такі
- спеціальні ісагогічні розвідки, де розгляда-
підгрупи публікацій історико-екзегетичного та
лися питання походження, датування, автор-
проблемно-екзегетичного характеру:
ства, хронології біблійних книг5.
- статті, присвячені представникам патрис-
З авторів, які належали до інших духовно-ака-
тичної екзегези; з огляду на важливість цієї
демічних шкіл, відзначимо видатного санкт-пе-
методологічної традиції для православної
тербузького біблеїста Μ. Η. Глубоковського з його
біблеїстики кількість таких публікацій не ви-
розвідками, присвяченими хронології Старого та
дається нам значною (спеціально як екзеге-
Нового Завіту 6.
ти в публікаціях ТКДА досліджувалися,
Біблійна екзегеза та біблійне богослов 'я. До
наприклад, лише Тертуліан, Амвросій Ме-
цієї великої групи публікацій відносимо, по-пер-
діоланський, Юнілій Африканський, рецен-
ше, твори, присвячені біблійним тлумаченням як
зувалися іноземні праці, присвячені екзеге-
в історичному аспекті (історія екзегези), так і в
тиці отців-каппадокійців)7;
аспекті розкриття певних понять або тем біблій-
— екзегетичне розкриття тих чи інших питань
ного богослов'я. По-друге, це власне коментарі
біблійного богослов'я (біблійне вчення про
конкретних біблійних книг або їх фрагментів.
Слово-Логос; співвідношення природного й
2 Понад дві публікації з означеного напряму на шпальтах ТКДА у різні роки.
3 Див.: Поспєхов Д. О книге Премудрости Соломоновой (опыт историко-библиологического исследования) // ТКДА.- 1862.-
№ 1- С. 11-52; № 10.- С. 180-212; № П.- С. 333-363; 1863.- № 5,- С. 49-106. Сольский С. Из чтений по Ветхому Завету //
ТКДА.- 1870.-.№ 9.- С. 589—640; 1871.- № 7'.— С. 71-117. Арсений, иеромонах. Введение в св. книги Ветхого Завета. Из лекций,
читанных студентам Петербургской ДА в 1823-1825 гг. // ТКДА.- 1873- № 5(6).- С. 1-96; № 6(7).- С. 97-194. Сольский С. Из лек-
ций по Новому Завету // ТКДА.- 1877.- № 8- С. 243-284; 1878.- № 4.- С. 98-127; Царевский А. С. Пятокнижие Моисея //
ТКДА.- 1889.- № 2,- С. 282-332; № 5.- С. 48-102; № 6.- С. 171-222; № 8.- С. 566-616; № 10.- С. 181-229; № 12.- С. 456-479.
Богдаше еский Д. И. Послание св. an. Павла к Ефесянам // ТКДА.- 1900.- № 3- С. 435-476; № 6- С. 254-285; 1901.- № 2-
С. 159-210; 1903.- № 2.- С. 254-304; № 4.- С. 505-537; № 6.- С. 213-274; № 10-12.- С. 273-368; 1904.- № 1-9.- С. 369-678.
Бродоеич И. А. Речь, произнесенная на коллоквиуме пред защитой магистерской диссертации «Книга пророка Осии» // ТКДА.-
1901- № 12- С. 359-382. Рыбинский В. П. О Библии (публичное чтение) // ТКДА.- 1902- № 3.- С. 359-382. Богдашевский Д. И.
О втором послании св. ап. Павла к Коринфянам // ТКДА.- 1902.- № 7,- С. 349-375. Його ж. Послание св. Апостола Павла к
Евреям//ТКДА- 1905.-Т. 1.-№3.-С. 325-359. Його ж. О личности св. Апостола Павла//ТКДА- 1906-Т. !.-№ 1.-С. 1-16.
Його ж. Первое послание св. Апостола Павла к Коринфянам // ТКДА.- 1905.- Т. I.- № 3.- С. 303-335. Його ок. Послание
св. Апостола Иакова // ТКДА.- 1907.- Т. III.- № 10.- С. 181 -210; № 11.- С. 439^162. Його ж. Второе соборное послание св. Апо-
стола Петра//ТКДА- 1908-Т. П.-№ 7-С. 355-393. Його ж. Послание св. Апостола Иуды//ТКДА.- 1908.-Т. III.-№ 11.-
С. 361-389. Рыбинский В. П. Книга пророка Авдия // ТКДА.- 1909.- Т. III.- № 12- С. 636-684. Його ж. Книга пророка Михея //
ТКДА.- 1910.-Т. Ш.-№ П.-С. 319-361; № 12.-С. 525-554.
4 Див.: Сольский С. М. Каков может быть состав научных введений в книги Св. Писания в настоящее время? // ТКДА.- 1887.-
№ 3.- С. 358-376; Рыбинский В. П. Первый опыт Введения в Священное Писание // ТКДА.- 1900.- № 11- С. 447-456.
^Филарет, архим. Происхождение книги Иова // ТКДА.- 1872.- № 3- С. 401-582; № 5,- С. 193-271; № 8- С. 669-704;
№9.- С. 1-73. Филарет, еп. Происхождение книги Экклезиаст//ТКДА.- 1874.-№ 10.- С. 1-101; 1875.-М» 4.-С. 3-38; № 5.-
С. 255-299. Царевский А. Происхождение и состав 1 и II книг Паралипомснон // ТКДА.- 1878- № 7.- С. 79-192; № 8- С 221-275.
Дроздов Н. М. О происхождении книги Товита // ТКДА.- 1884-№ 6.- С. 156-209; 1900.-№ 9.-С. 3-23; 1901.-№ 1.-С. 111-158;
№ 2.— С 300-318. Титов Ф. И. Обстоятельства происхождения первого послания св. ап. Павла к Фсссалоникийцам и интерес
исследования о нем // ТКДА.— 1893,- № 12.- С. 497-515. Родников В. П. К вопросу о происхождении 1-ой Маккавсйской книги //
ТКДА.- 1907,-Т. II-№6.-С. 312-324. Богдашевский Д. И. Об источниках книги Деяний Апостольских//ТКДА.- 1910.-Т. 111.-
№ 10.- С. 169-202. Його ж. Хронология книги Деяний Апостольских // ТКДА- 1911- Т. I.- № 1- С. 1-29.
6Див.: ГлубоковскийН. И. Хронология Ветхого и Нового Завета//ТКДА- 1910-Т. I.-№ 6-С. 239-270; 1910-Т. II.-№ 7/8-
С. 375-Ш; І911.- Т. I.- № 3,- С. 365-394; Т. П.- № 6,- С. 200-228; № 7/8.- С 357-377.
7 Див.: Скворцов К. Трактат Тертуллиана о молитве Господней // ТКДА.— 1865.— № 3.- С. 419-438. Сольский С. М. Краткий
очерк истории священной библиологии и экзегетики//ТКДА.- 1866.-№ 10- С. 157-190; № П.-С. 305-342; № 12.-С. 466-506.
Малеванский Г., свящ. (рец. на:) Die grosscn Kappadicicr- Basilius, Grcgor von Nazianz und Gregor von Nissa als Excgeten, Ein Bctrag
zur Gcschichtc dcr Excgcsc. v. Lie. H. Weiss. Braucnsbcrg, 1872 // ТКДА.- 1872.- № 12.- С. 593-595. Лосев С. Св. Амвросий Мсдио-
ланский как толкователь Священного Писания Ветхого Завета // ТКДА.- 1896,- № 3.- С. 295-332; № 7.- С. 271-317; № 12.-
С. 470-485. Рыбинский В. П. Юнилий Африканский и его руководство к изучению Библии // ТКДА.- 1903.-№ 10- С. 238-257.
надприродного у священній історії, біблійна
Біблійна історія. Біблійна археологія. Біб-
ангелологія, ідея Завіту - Союзу з Богом,
лійна культура (суспільство, освіта, право,
біблійні чудеса, вчення про гріх, виправдан-
релігія). Цей проблемно-тематичний розділ три-
ня та спасіння, месіанська ідея, біблійна
має першість за кількістю та обсягом публікацій
антропологія, вчення про Царство Небесне
за 55 років (до 5—6 публікацій саме з цієї темати-
тощо)8;
ки щорічно). Окрім традиційних внутрішніх по-
коментарі на окремі біблійні книги або їх
треб православної екзегези у звертанні до істо-
фрагменти; тут цікавим видаються жанри
рико-культурного контексту біблійних повідом-
«екзегетичних заміток» та розгорнутих тлу-
лень, слід зважити також і на активний розвиток
мачень євангельських сюжетів, автором
історичної критики в європейській біблеїстиці
яких був Д. І. Богдашевський 9;
XIX — початку XX ст. Нарешті, на обсяг та кіль-
критично-апологетичні публікації, де на
кість публікацій впливав також міждисциплінар-
матеріалі конкретного біблійного тексту
ний характер досліджень біблійної культури (ар-
зіставлялися православна та протестантсь-
хеологія, громадянська та державно-політична
ка екзегетичні програми або здійснювався
історія стародавнього світу, економіка, право, ос-
критичний розбір цілої науково-богословсь-
віта, мистецтво тощо). Найактивніше у цій проб-
кої школи, як, наприклад, тюбінгенської10.
лематиці працювали у різні роки Я. О. Олес-
8 Див.: Скрябин Μ., прот. Бог Слово. Общий взгляд св. Евангелиста Иоанна Богослова на Божественное Лице Господа Иису-
са Христа и мессианское служение Его роду человеческому (I, 10-19) //ТКДА.- 1874.-№5.-С. 162-188. Сольский С. Сверхъес-
тественный элемент в новозаветном откровении по свидетельствам посланий ап. Павла, сравнительно с другими новозаветны-
ми книгами // ТКДА- 1876.- № I.- С. 3^19; № 2.- С. 203-221; № 5.- С. 296-335; № 9.- С. 443-^99; № 12.- С. 553-596; 1877.-
№ 1.- С. 15-234. Богдашевский Д. И. Закон и Евангелие // ТКДА.- 1899.- № 9.- С. 79-100. Глаголев А. А. Основные черты
ветхозаветного учения об ангелах (речь перед защитой диссертации) // ТКДА.- 1900.- № П.- С. 447-456. Богдашевский Д. И.
Действительность воскресения мертвых, по учению св. ап. Павла // ТКДА.- 1902.- № 1.— С. 61-98. Глаголев А. Учение Ветхаго
Завета о грехе Д. Введенского // ТКДА.- 1902.- № 4.— С. 624-630. Г. (Глаголев А. А.) Новости русской богословской литературы.
М, Е. Поеное. Идея Завета Бога с израильским народом в Ветхом Завете (Опыт богословско-философского обозрения истории
израильского народа). Богуслав, 1902 // ТКДА.- 1902.— № 7.- С. 455-460. Поеное М. Э. Взаимодействие двух факторов в истории
израильского народа - божественного и человеческого // ТКДА.- 1903.- № 6.- С. 333—352. Скабалпанович Μ, Η. Что такое был
рай? // ТКДА.- 1907,- Т. III.— № 12.- С. 554—572. Поеное М. Э. Евангелие Иисуса Христа и Евангелие апостолов о Христе //
ТКДА.- 1911-Т. 1.-№3.-С. 395-428. Богдашевский Д. И. Христос Спаситель как чудотворец // ТКДА.- 1911.-Т. III- № 10.-
С. 243-274; № 11- С. 377-404. Його ж. Притчи Христа Спасителя о царствии небесном (Мт. 13, 1-52 и парал.) // ТКДА- 1912.-
Т.Ш.-№ 10.-С. 185-218.
'Див.: Щеголев Н. И. Что такое «Книга Праведного» (Нав. X. 12,13)? // ТКДА.- 1882.- № 7.- С. 297-326. Иннокентий, αρχ.
Мысли при чтении некоторых мест в Евангелистах // ТКДА.- 1883.— № 4.- С. 677-682. Царевский А. С. Пятокнижие Моисея //
ТКДА- 1889.-№2.-С. 282-332; № 5.-С. 48-402; № 6.-С. 171-222; № 8.-С. 566-616; № 10.-С. 181-229; № 12.-С. 456-479.
Богдашевский Д. И. Лжеучители, обличаемые в первом послании св. ап. Иоанна // ТКДА.- 1890.- № 3.— С. 483-520; № 4.—
С. 674-713; № 5.- С. 60-91; № 6.- С. 280-305; № 7.- С. 408-441; № 8.- С. 545-564. Його ж. Объяснительные замечания к
наиболее трудным местам соборного послания св. ап. Иакова//ТКДА.- 1894.-JV» 9,-С. 116-145. Рыбинский В. П. К изъяснению
Псалтыри // ТКДА.- 1901- № 12.- С. 493-511. Його ж. К изъяснению 22-го стиха XXXI-й главы книги пророка Иеремии //
ТКДА- 1903.-№7.-С. 523-533. Богдашевский Д. И. Экзегетические заметки//ТКДА.- 1904-№ 3.-С. 442-449; № 6-С. 304-
330; 1905.-Т. П.-№6.-С. 253-270; 1907.-Т. П.-№ б,-С. 196-216; 1909-Т. П.-№ 7/8.-С. 476-495; 1910.-Т. !.-№ 3,-С. 287-
316. Скабалланович М. Н. Что дает богослову первая глава книги пр. Иезекииля? // ТКДА.- 1905.- Т. II.— № 6.- С. 271—276.
Богдашевский Д. И. Послание св. Апостола Павла к Евреям // ТКДА.- 1905.- Т. I.— № 3.- С. 325-359. Його ж. Тайная вечеря
Господа нашего Иисуса Христа//ТКДА- 1906.-Т. III-№ 10.-С. 1-28. Скабалланович М. Н. О звезде волхвов//ТКДА- 1906-
Т. III.-№ 12.- С. 443-460. Поеное М. Э. О судьбах библейского Израиля (Римл. ІХ-ХІ) // ТКДА- 1907.- Т. I- № 2,- С. 151-194;
№4.-С. 490-512. Богдашевский Д. И. К изъяснению первого послания св. Апостола Павла к Коринфянам (1, 18-6, 20)//ТКДА,-
1911- Т. I.- № 4.- С. 459-482; Т. П.- № 5- С. 1-15. Його ж. Послание Апостолов на проповедь (Мт. 9, 35-10, 42) // ТКДА.-
1912.- Т. I.— № 1.— С. 1-29. Його ж. Послание Иоанном Крестителем к Иисусу Христу двух своих учеников и речь Господа о
неверии народа (Мт. 11, 1-30; Лк. 7, 17-35) // ТКДА.- 1912.- Т. I,- № 3,- С. 362-380. Його ж. Отношение ко Христу Спасителю
книжников и фарисеев (Мт. 12, 1-50 и парал.)//ТКДА.- 1912.-Т. II.-№ 5,-С. 1-39. Його ж. Христос Спаситель в окрестностях
Вифсаиды-Юлии (Мт. 14, 1-34 и парал.)//ТКДА.- 1913-Т. !.-№ 1.-С. 10-27. Його ж. Христос Спаситель в земле Геннисарет-
ской, в пределах Тира и Силона и в Дссятиградии (Мт. 14, 34-15, 38; Мк. 7, 24-8, 9). // ТКДА.- 1913.- Т. I- № 3- С. 329-354.
Його ж. Христос Спаситель в Гетсимании // ТКДА.- 1913.- Т. Г- № 4.- С. 619—634. Його ж. Христос Спаситель в пределах
Магдалинских, в Вифсаиде и в окрссностях Кесарии Филипповой // ТКДА.- 1913.- Т. П.— № 7/8.- С. 349-373. Василий, αρχ.
(Богдашевский Д. И.) Последнее пребывание Христа Спасителя в Галилее (Мт. 17,1-18, 35 и парал.) // ТКДА.- 1913.- Т. III.-
№ 10- С. 175-203; № П.- С. 353-376. Його ж. Последнее путешествие Христа Спасителя во Иерусалиме (Мт. 19,1-20, 34;
Мк. 10, 1-52; Лк. 18, 15-19, 28)//ТКДА- 1914,-Т. !.-№ 1.-С. 1-34; №3.-С. 337-363. Його ж. Деятельность Христа Спаси-
теля от входа в Иерусалим до пасхи страданий (Матф. 21,1- 26,2 и парал.)// ТКДА.- 1914.-Т. II,—№ 5.—С. 11-47; Т. III,—№ 11.—
С. 213-243. Оксиюк М. Ф. Учение св. Апостола Павла об оправдании (Изъяснение Рим. 3, 21-26) // ТКДА.- 1914.- Т. II.— № 6.—
С. 151-180; № 7/8.-С. 311-339. Смирнов Н., свящ. (рец. на: ) Свящ. Ил. Гумилевский. Учение св. Апростола Павла о душевном
и духовном человеке. Сергиев Посад, 1913 // ТКДА.- 1914- Т. I- № 3.- С. 497-518.
10 О Книге Деяний Апостольских, по поводу неправых взглядов на нес некоторых из современных протестантских толковни-
к о в / / Т К Д А - 1866.-№ 8.-С. 384-414; № 10-С. 191-250. Виноградов Ф. Новая тюбингенская школа // ТКДА.- 1869-№6.-
С. 173-226; № 7.- С. 317-360; № 9.- С. 62-127.
ницький (є беззаперечним тут лідером - як ви-
турних реконструкцій. Відзначимо тут на-
кладач біблійної археології та давньоєврейської
самперед звіти про археологічні експедиції
мови в КДА), архімандрит Антонін (Капустін),
до Палестини, найповнішим з яких є звіт
діяльність якого була тісно пов'язана із старожит-
Я. О. Олесницького 12;
ностями Близького Сходу, С. Булатов, Φ. Я. По-
статті прикладного характеру, де матеріал і
кровський, М. К. Маккавейський, В. П. Рибін-
методологія біблійної археології та історії
ський, О. О. Глаголєв, М. С. Стеллецький, М. Е. Пос-
стародавнього світу застосовані для дослі-
нов. Виокремлюємо у цьому розділі такі підгру-
дження прийнятих церковною традицією
пи публікацій:
персоналки, сюжетів та подій священної
- статті з біблійної археології, присвячені ак-
історії 13; старозавітної історії в контексті
туальним подіям у розвитку цієї науки и; є
історії Давнього Сходу м; різних аспектів
також цікаві публікації, що демонструють
зображеного в Біблії релігійного, суспіль-
власний досвід прилучення до первинного
ного та культурного життя: релігійних прак-
археологічного матеріалу, власні спроби
тик 15, господарського та економічного16,
історико-археологічних та історико-куль-
правових відносин п, державного, громад-
11 Див.: Фоменко ЮІ., прот. Новые раскопки в Иерусалиме // ТКДА.- 1894.- № 9.- С. 171-177. Олесницкий А. Вопрос о
новейших открытиях моавитских древностей (с рисунками) // ТКДА.- 1877.— № 10.- С. 2-78. Його ж: Путешествие одного
египтянина в Палестину, Сирию и Финикию в XIV в. пред Р. Хр. (новый источник для библейской географии) // ТКДА.- 1876.-
№ 3.- С. 452-509. Антонин (Капустин), архим. О том, как доктор Сепп открыл древний храм Ваала между Иерусалимом и
Вифлеемом // ТКДА.- 1878.- № 3.- С. 637-657. Його ж. Гробница Аарона на реке Ор // ТКДА.- 1879- № 3.- С. 356-371.
Фоменко Кн., прот. Заметки о гробе царя Давида // ТКДА.- 1898.- № П.— С. 439^150. Рыбинский В. П. По поводу новейших
археологических раскопок в Палестине // ТКДА.- 1908.- Т. III.- № 11.- С. 436^158. Анатолий, архим. Дельфийская надпись и се
значение для хронологии ап. Павла//ТКДА.- 1913.-Т. !.-№ 1.-С. 49-58.
12 Див.: Олесницкий А. Святая Земля. Отчет о командировке в Палестину и прилегающие к ней страны. Часть 1-я. Иерусалим
и его древние памятники (со многими рисунками в тексте) // ТКДА.- 1875.- № 2.- С. 215-371; № 3.- С. 481-569; № 4,- С. 93-
192; № 6.- С. 511-587; № 7- С. 107-160; № 12.- С. 275-350. Часть П-я. Замечательнейшие по древним памятникам места Иудеи
(вне Иерусалима), Самарии, Галилеи верхней и нижней, Финикии и ливанской области //ТКДА- 1876.-№ 1.-С. 50-111; № 5.-
С. 336-410; № 8.- С. 249-276; № 10.- С. 17-72; 1877.- № 2.- С. 335-379; № 3.- С. 441-468; № 5.- С. 262-300; № 12.- С. 463-
524; 1878,- № 2.- С. 249-298; № 4- С. 48-97; № 6- С. 427-501; № 9- С. 505-589. Його ж. Судьбы древних памятников
св. земли (Речь, произнесенная в торж. собр. Киев. Дух. академии 28-го сент. 1875 г.) //ТКДА- 1875-Л» 11.-С. 1-21.
13 Див.: Гассиев Аф. Симон волхв и его время (истор.-критич. очерк) // ТКДА.- 1869.- № 10.- С. 3-38; 1870.- № 2.- С. 445-
473. Антонин (Капустин), архим. [комент. переклад]: Ф. И, Лаут. Фараон, Моисей и Исход // ТКДА.- 1875.-№ П.- С. 249-271;
№ 12.- С. 455-472. О древнем имени Божисм // ТКДА.- 1887.- № 5.- С. 3-37. Маккавейский Н. К. Археология истории стра-
даний Господа Иисуса Христа//ТКДА.- 1890-Л» 12- С. 558-610; 1891. -№ 1.-С. 37-86; № 2,-С. 208-274; № 3-С. 418-475;
№ 4.- С. 580-627; № 5,— С. 99-150. Песоцкий С. А. Святый пророк Даниил, его время, жизнь и деятельность // ТКДА.- 1896.-
№8.-С. 1-28; № 9-С. 29-76; № 10.-С. 77-156; № П.-С. 157-220; № 12,-С. 221-268; 1897.-№ 2.-С. 269-300; № 3.-С. 301-
332; № 4.- С. 333-364; № 5.- С. 365-412; № 6.- С. 413-444; № 7- С. 445-491. Покровский Ф. Я. Военачальник Давидов - Иоав //
ТКДА.- 1903.- № 8.- С. 535-585. Глаголев А. А., свящ. [Рец. на:] Архимандрит Феофан. Тетраграмма, ветхозаветное Божествен-
ное имя Л1ПІ // ТКДА.- 1906.- Т. I- № 2- С. 382-388.
14 Див.: Олесницкий А. Государственная летопись царей иудейских, или книги забытые (Παραλειπόμενα) // ТКДА.- 1879.-
№ 8.-С. 393-479; № 12.-С. 415—462. Його ж. Государственная израильская летопись, или книга царей Херсма//ТКДА- 1880-
№ 5.— С. 3-83. Покровский Ф. Я. Разделение еврейского царства на царства Иудейское и Израильское // ТКДА.- 1885.- № 5 —
С. 3-48; № 6.- С. 209-236; № 7.- С 329-379; № 8.- С. 614-670; № 9.- С. 22-48; № 10- С. 231-274; №11.- С. 373-423; № 12.-
С. 515—570. Платон, иеромонах. Древний Восток при свете Божественного Откровения // ТКДА.- 1898.- № 6-12.- С. 1-448;
1899.- № 2-4,- С. 449-670+I-IV.
15 Руководство к библейской археологии. Часть I. Богослужебные отношения израильтян. Карла Фридриха Кейля. Пер. с нем.
под ред. А. Олесницкого//ТКДА- 1871.-JV» 12.-С. 1^18; 1872,-№ 1, 3, 7, 9, 11, 12.-С. 49-288; 1873.-№ 1-7, 9-12.-С. 289-
464; 1874.- № 1-7.- С. 465-592. Вержболович М. Пророческое служение в Израильском (дссятиколснном) царстве // ТКДА.-
1889.- № 4.- С. 631-691; № 5.- С. 137-163; № П.- С. 307-332; 1890,- № 2.- С. 255-314; № 10.- С. 217-266; 1891.- № 2.-
С. 310-341; № 3.- С. 474—507; № 6.- С. 203-249. Никитин А. А. Синагоги иудейские как места общественного богослужения //
ТКДА.- 1890- № 3.- С. 471-482; № 4- С. 637-673; № 7- С 442-457; № 8.- С 565-606; № 9- С 62-80; № П.- С 439-480;
№ 12-С 611-643; 1891-№4-С. 527-579; № 6.-С. 250-282; № 7.-С. 436-495. Рыбинский В. П. Древнееврейская суббота//
ТКДА.- 1891,- № П.- С. 398-434; № 12.- С. 545-595; 1892.- № 2.- С. 230-273; № 3.- С. 387-404; № 4.- С. 546-587; № 6.-
С. 304-342; № 9.- С. 116-141. Ключарев Γρ., свящ. Значение ветхозаветного священства // ТКДА.- 1904.- № 2.- С. 202-297.
Поеное М. К характеристике внутренней жизни послеплснного иудейства//ТКДА.- 1904.—№ 8.-С. 629-658; № 10.-С. 281-310;
1905.- Т. I.— № 3.- С. 360-404; Т. П.— № 7.- С. 343—412; Його ж. Мессия и мессианское царство по изображениям апокрифов и
пророческих книг (к характеристике внутренней жизни послепленного иудейства) // ТКДА.- 1906.- Т. I.— № 3.- С. 389—447; Т. II.-
№ 6.- С. 177-213. Рыбинский В. П. Ветхозаветные пророки // ТКДА- 1907.- Т. III.- № 12- С. 603-619; СкабаллановичΜ. Η.
Таинственный храм пророка Иезекииля // ТКДА.- 1908.- Т. I.- № 3.- С. 329-361; Т. II- № 8- С. 519-550. Рыбинский В. П.
О паломничестве в Иерусалим в библейское время // ТКДА.- 1909.— Т. III.- № 11.- С. 495-515. Глаголев А. А, свящ. Левиты и
Левиино колено // ТКДА.- 1912.- Т. I.- № 2.- С. 171-190; № 3.- С. 341-361. Попович Г. Г. Значение Иерусалимского храма в
ветхозаветной теократии // ТКДА.- 1913.- Т. III.-№ 12.- С. 613-625.
" Див.: Булатов С. Состояние иудейских ремесленников во времена земной жизни Иисуса Христа // ТКДА.- 1883.- № 8, 9.
Його ж. Древнееврейские монеты // ТКДА.- 1884,- № ю.- С. 223-247; № П.- С. 305-343; 1885.- № 3.- С. 384-412; № 6.-
С. 255-294; № 7.- С 420-434; № 8.- С. 582-595; № 12,- С. 601-656.
17 Булатов Сергей. Полицейское право у древних евреев // ТКДА.- 1883.- № 6.- С. 320-355.
ського та сімейного життя , освіти та вихо-
Старого Завіту 22; історії самарянської спільноти
вання19, літератури та мистецтва 20.
як прикладу етнічного та релігійного синкретиз-
му
Біблія та інші культури. Біблія та іудаїзм:
23; культурної єдності та багатоманітності Ста-
родавнього Сходу
релігійио-культурна компаративістика. Цей
24; взаємодії біблійної та еллі-
ністичної культур
напрям безпосередньо пов'язаний з попереднім.
25. Дослідження старозавітної
(давньоєврейської) історії, релігії та культури,
Зусилля археологів та істориків, спрямовані на
зафіксовані як у цьому, так і в попередньому
пошук матеріалу для реконструкції історико-
розділі, тісно поєднувалися з дослідженнями тал-
культурного контексту біблійної оповіді, завжди
мудичної традиції та іудаїзму в цілому26, тож мож-
були органічно включені у вивчення Давнього
на твердити про фактичне започаткування в КДА
Сходу, пов'язані з дослідженням зв'язків, взає-
досліджень у галузі іудаїки. Причому релігійна
модій та взаємовпливів між стародавніми куль-
та культурологічна компаративістика здатна була
турами. Це давало підстави для кращого розумі-
проектуватися не лише у минуле, а й на сучас-
ння біблійної культури.
ність початку XX ст. 27
Спостерігаємо, що вже з 70-х pp. XIX ст. в
Біблія як навчальна дисципліна. Викладан-
рамках київської духовно-академічної біблеїсти-
ня Біблії. Цей проблемно-тематичний напрям, як
ки, а конкретніше - у тісному зв'язку з дослі-
прикладний пов'язаний і з біблійною ісагогікою,
дженнями біблійно-археологічними та біблійно-
і з екзегезою, і з аналізом біблійної історії та куль-
історичними поступово конституювалися компа-
тури. Тому, звичайно, більшість творів із вже
ративні дослідження стародавніх культур та
розглянутих розділів можуть бути проаналізовані
релігій. Тут відзначимо зацікавленість академіч-
у зв'язку з організацією викладання Біблії - як
ної професури у дослідженні ассиро-вавилонсь-
традиційного, в рамках певних конфесійних ек-
ких впливів на біблійну культуру та релігію 21;
зегетичних програм, так і базованого на науко-
впливу давньої іранської релігії на деякі книги
во-критичному підґрунті.
18 Див.: В-в А. [Воронов А.Д.] Семейный быт древних евреев по Пятокнижию // ТКДА.- 1866.—№ 10.-С. 251—288; № 11.-
С. 416-Λ42. Руководство к библейской археологии. Часть II. Гражданственно-социальные отношения израильтян. Карла Фридри-
ха Кейля. Пер. с нем. под ред. А. Олесницкого //ТКДА.- 1875.-№ 2-4, 6-8, 10, 12.- С. 33-208; 1876,-Xs 2, 4-10,12.-С. 209-384.
Стеллецкий Н., свящ. Брак у древних евреев // ТКДА.- 1891.- Х° 8.- С. 511-561; Х° 9- С. 3-57; № 10- С. 171-210; № 12,-
С. 492-544; 1892.- № 2,- С. 274-318; № 7.- С. 265-415; № 8.- С. 567-628; № 10,- С. 225-260. Глаголев А. А. Древнееврейская
благотворительность // ТКДА.- 1903.- № 1.- С. 1-83. Його ж. Закон ужичества или левиратный брак у евреев (Библейско-
археологический очерк) // ТКДА.- 1914.- Т. I.- № 4.- С. 519-540.
" Див.: Ананъинский Н, Состояние просвещения у палестинских иудеев в последние три века перед Рождеством Христовым //
ТКДА.- 1865.-Х» 8.-С. 393^146. Маккааейский Н. К. Воспитание у ветхозаветных евреев// ТКДА.- 1901.-№ 5.-С. 117-142;
№ 1 1 - С. 269-305. Його ж. Древнееврейская школа // ТКДА- 1903- № 9.- С. 3-48.
20 Див.: Олеснщкий А. Древнееврейская музыка и пенис//ТКДА.- 1871.-№ П.-С. 107-161; № 12.-С. 368-417. Його ж.
Ритм и метр ветхозаветной поэзии // ТКДА.- 1872.- № ю,- С. 242-294; Xs П.- С. 403-472; № 12.- С. 501-592.
21 Покровский Ф. Рассказ ассирийских клинообразных надписей о потопе (сост. по соч. Георга Смита «Chaldaische Genesis» в
нем. пер. Германа Делича. Лейпциг, 1876 //ТКДА.— 1879.-Х° I.-C. 127-154. Дроздов Н. М. К Вопросу о соглашении библейских
свидетельств с данными ассириологии // ТКДА.— 1896.- Х° 8.— С. 490-533. Песоцкий С. А. Повествование ассиро-вавилонских
клинообразных надписей о творении мира // ТКДА.- 1901.— Х° 10.— С. 228-276. Рыбинский В. П. Вавилон и Библия (по поводу
речи Делича «Babel und Bibcl») // ТКДА.- 1903.- № 5.- С. 113-144. Рыбинский В. П. К вопросу об отношении Библии к Вавило-
ну, [рсц. на:]. Н. V. Hiprccht. Die Ausgrabungen im Bel-Tempel zu Nippur. Leipzig, 1903 // ТКДА.- 1904.- № 1.- С. 46-58.
22 Див.: Дроздов Н. Μ. Парсизм в книге Товита//ТКДА.- 1901.-№6.-С. 244-285.
23 Див.: Рыбинский В. П. Очерк истории самарян // ТКДА.- 1895- № 3- С. 424-472; № 11.- С. 387^-27. Його ж. Источники
для изучения самарянства//ТКДА.- 1911.-Т. II.—№ 6.-С. 149-199. Його ж. Обзор самарянской письменности //ТКДА.— 1905.—
Т. III.-№ 9.-С. 87-144; Х° 12.-С. 620-639. Його ж. Из истории самарян//ТКДА- 1912,-Т. 1-Х» 1.-С. 119-162. Його ж.
Религия самарян//ТКДА.- 1912.-Т. П.- №5.- С. 150-179; X» 7/8,-С. 337-374; Т. III.-№ 9.-С. 124-180.
24 Див.: Платон, иеромонах. Древний Восток при свете Божественного Откровения // ТКДА.- 1898.- Х° 6-12.- С. 1-448;
1899.- №2—4.— С. 449-670+1—IV. Глаголев А. А. [рец. на:] Восточные обычаи в библейских странах. Г. В. Тристана.- Перев. с англ.
B. Н. Аничковой.- Изд. Императорского Православного Палестинского Общества.- СПб., 1900 // ТКДА.- 1901.- Х° 2.- С. 297-299.
25 Див.: Рыбинский В. П. Религиозное влияние иудеев на языческий мир в конце ветхозаветной и начале новозаветной исто-
рии и прозелиты иудейства // ТКДА.-1898.- X» И,- С. 308-344; X» 12.- С. 451-483. Смирнов Н. П. Терапевты и сочинение
Филона Иудея о жизни созерцателей (Περί βιον θεοιρητικον) // ТКДА- 1909.- Т. I.- № 1.- С. 1-27; № 2.- С. 237-266; № 3.-
C. 357-370; X» 4.- С. 457-504; Т. П.- X» 5.- С. 1—21. Иваницкий В. Ф. О происхождении иудейского эллинизма Александрии //
ТКДА.- 1912,- Т. Ι,- Х° 2,- С. 253-269.
26 Олесницкий А. Из талмудической мифологии // ТКДА.- 1870.- Х° 1.- С. 149-209; Х<> 2.- С. 402-444; Х° 4.- С. 201-244;
№8.-С. 273-327. Рыбинский В. П. Исторический очерк лжемессианских учений в иудействе//ТКДА.- 1901.-Х» 9.-С. 89-123.
Мого ж. [рец. на:] История израильского народа. Москва, Синод, типография, 1902 // ТКДА.- 1902.- X» 10.- С. 332-338. Глаго-
зев А. А. [рсц. на:] Доцент иеромонах Иосиф. История иудейского народа по археологии Иосифа Флавия (Опыт критического
разбора и обработки). Свято-Троицкая лавра. 1903 // ТКДА.— 1903.- X» 9.- С. 143-147.
27 Глаголев А. А., свящ. Сионистское движение в современном еврействе и отношение этого движения к всемирно-историчес-
кой задаче библейского Израиля // ТКДА.- 1905.- Т. I.- № 4,- С. 513-565. Г. А. [Глаголев А.] Мнимое пророчество Ветхого Завета
о Российской Государственной Думе // ТКДА.- 1905.- Т. III.- X» 12- С. 660-663.
Важливість цього напряму в КДА визначала-
переважно вже на початку XX ст. Проте, уваж-
ся специфікою академії як православного цер-
ніше придивившись, бачимо свідоме ставлення
ковного навчального закладу, орієнтованого на
київських дослідників до знакових подій світо-
підготовку богословів, але насамперед - кадрів
вої біблеїстики. Так, це рецепція досвіду К. Ті-
духовенства. Відповідно, з цим була пов'язана
шендорфа та полеміка з ним архімандрита Пор-
необхідність пошуку форм як богословського, так
фирія (Успенського), що була наслідком не дуже
і популярного викладу біблеїстичних знань.
відомої світові (бо ж не дуже вдалої) співучасті
У рамках цього напряму нас найбільше ціка-
Порфирія у віднайденні та оприлюдненні Синай-
вили публікації, де або здійснювалася рефлексія
ського кодексу29 Зустрічаємо також публікації,
над навчально-дидактичною організацією бібле-
в яких текстологічні знахідки у Єгипті (в Асуані та
їстичного матеріалу, або аналізувався відповідним
на о. Елефантина) розглядалися в контексті пи-
досвід (як-от у рецензіях на підручники), або опи-
тання про ідентифікацію грецького тексту Сеп-
сувався власний досвід викладання Біблії. Так, в
туагінти 30. Останнє є цілком зрозумілим з огля-
цілому невеликий за обсягом та кількістю публі-
ду на потреби саме православної біблеїстики -
кацій напрям насправді виявився представленим
так само як і публікація протягом 1912-1914 pp.
авторами, котрі, кожен у свій час, уособлювали
великої праці вже згадуваного відомого петер-
київську біблеїстику саме з боку здатності до са-
бурзького біблеїста Μ. Η. Глубоковського, при-
морефлексії, до концептуалізації досвіду, до по-
свяченої аналізу грецької мови Старого й Ново-
шуків шляхів практично-педагогічної реалізації
го Завіту31.
богословського на наукового потенціалу 28.
Публікації ж, присвячені іншим біблійним
Біблійна текстологія. Біблійні мови. Пере-
мовам, виглядають доволі поодиноко: крім зга-
клади Біблії. Важко переоцінити значущість
дуваної вже праці Я. Олесницького про давньо-
біблійної текстології та дослідження біблійних
єврейську поетику, зустрічаємо ще хіба статтю
мов. Ці біблеїстичні дисципліни, з одного боку,
архімандрита Антоніна (Капустіна), де з право-
вкорінені у традиційну ісагогіку та екзегезу, а з
славних позицій критично розглядається тради-
іншого, починаючи з середини XIX ст. і до по-
ція давньоєврейської біблійної книжності, або
чатку XX ст. пережили насправді революційні
рецензію на видання граматики єврейської мо-
зрушення у зв'язку із знаковими дослідженнями
ви 32. Взагалі ж питання про вивчення та викла-
та знахідками (давні біблійні кодекси, серед яких -
дання біблійних мов у КДА, як правило, розгля-
Синайський; знахідки стародавніх папірусів у
далося переважно в секулярному контексті ви-
Єгипті тощо).
вчення та викладання «класичних мов»33, за винят-
Беручи до уваги лише надруковане в ТКДА,
ком загальноросійської дискусії про викладання
зацікавлення біблійною текстологією в Академії
єврейської мови в духовних навчальних закла-
не можна назвати аж надто значним: з 1865 до
дах, до якої у 1888-1889 pp. була долучена Рада
1914 року - трохи більше десятка публікацій,
КДА та академічна професура34.
28 Сольский С. [рсц. на:] Руководство к последовательному чтению учительных книг Ветхого Завета. Киев, 1871. Руководство
к последовательному чтению пророческих книг Ветхого Завета. Изд 2-е, дополненное и исправленное. Киев, 1871 // ТКДА.-
1871.- № 8.- С. 431-444. Його ж. [рец. на:] Руководственнос пособие к пониманию Псалтыри. Свящ. Хр. Орда. Киев, 1882 г. //
ТКДА.- 1883.- № 6.- С. 366-368. Його ж. [рсц. на:] Руководство к изъяснительному чтению Четвероевангелия и Деяний Апос-
тольских А. Иванова. Киев, 1886 + Учебное руководство к толковому чтению Четвероевангелия и книги Деяний Апостольских
Д. Боголепова. Изд 2-е, исправл. и дополненное. Москва, 1886 // ТКДА.— 1886.- № 12.- С. 713-724. Покровский Ф. Я. [рец. на:]
Учебник библейской истории Ветхого Завета доктора Августа Кслера. Эрлянген и Лейпциг, 1893 // ТКДА- 1894- № 8- С. 630-663;
№ 9.- С. 146-170. Рыбинский В. П. Библия для детей // ТКДА.- 1897.— № 1.- С. 3-34. Його ж. Первый опыт Введения в Священ-
ное Писание // ТКДА- 1900,- №11.- С. 447-456. Його ж. О Библии (публичное чтение) // ТКДА.- 1902.- № 3- С. 359-382.
29Див.: Когда написано наше Евангелие (исследование К. Тишсндорфа). Перевод X. Орды //ТКДА.- 1865.-№ 10,-С. 185-236.
Порфирий (Успенский), архим. Письмо к Константину Тишсндорфу (против древности Синайского кодекса) // ТКДА.- 1865.-
№ 11.-С. 429^136.
•"'Див.: Введенский А., свящ. Язык книги пророка Даниила в связи с историей ее происхождения (по поводу вновь найденных
ассуанских и элефантинских папирусов) // ТКДА.- 1912,- Т. I.- № 4,- С. 493-510. Шанщкий В. Ф. Иудсйско-арамсйскис папирусы
с острова Элсфантины и их значение для науки Ветхого Завета // ТКДА.- 1914.- Т. III.- № 11.- С. 259-301; № 12.- С. 367-^19.
31 Див.: Глубоковский Н. Н. Библейский греческий язык в писаниях Ветхого и Нового Завета (Хронология Ветхого Завета) //
ТКДА.- 1912.-Т. 1.-№2.-С. 191-209; Т. П.-№ 6.-С. 203-228; 1913.-Т. I,-№ 2,-С. 213-226; 1914.-Т. I.-№ 4.-С. 541-560.
32 Див.: Антонин [Капустин], архим. Тенденциозные корректуры иудейских книжников (софсримов) в чтении Ветхого Завета //
ТКДА.- 1879.- № 5.- С. 3-54. Глаголев А. А., свящ. [рсц. на:] Проф. И. Г. Троицкий. Грамматика еврейского языка. Издание
второе, исправленное и дополненное. СПб., 1908, стр. V1+186 // ТКДА.- 1908- Т. П.- № 8.- С. 687-689.
33 Див.: Певницкий В. О значении классических языков в системе образования // ТКДА - 1863.- № 11.- С. 329-400. Король-
ков И. О преподавании классических языков в духовных семинариях и академиях // ТКДА.- 1876.- № 10.— С. 258—293.
3 4 Про цю дискусію див.: Головащенко С. !. Викладання й вивчення біблійни х мов у КДА: культурно-конфесійні та ідео-
логічні обставини // Магістсріум.— К., 2004.- С. 22-34.
Проте утримаємося від категоричних твер-
ського, Климента Римського, Варнави, Ігнатія
джень щодо ступеня зацікавленості текстологіч-
Богоносця, книги Дидахе та «Пастир», книги
ними та мовними проблемами, ґрунтуючись
Сивілл, сказання про листування Авгаря з Хрис-
лише на спеціальних публікаціях у ТКДА. Адже,
том39. Апокрифічним євангеліям присвячена
наприклад, перекладацька праця, пов'язана з
одна з ранніх публікацій у ТКДА К. Скворцова40.
підготовкою Синодального перекладу та з удос-
Цікавими видаються дослідження апокрифів у
коналенням церковнослов'янського тексту Біблії,
зв'язку з книгами канонічними або прийнятими
здійснювана в КДА 35, вимагала значних зусиль
Церквою (наприклад, розвідки Μ. Μ. Дроздова
саме у галузі текстології, вивчення біблійних мов
в контексті його ісагогічного дослідження книги
та дослідження біблійних перекладів. Хоча й не
Товита4І). Також здійснювалося порівняння апо-
часто, але траплялися публікації, що торкалися
крифів та канонічних книг щодо значущих бого-
історії перекладів - як-от історії створення Вуль-
словських ідей та сюжетів (наприклад месіан-
гати в контексті біографії Єроніма Стридонсько-
ської ідеї у М. Е. Поснова 42).
го 36 або в контексті аналізу культурно-політич-
Історична критика Біблії. Наукове дослі-
ної ситуації навколо створення російського пе-
дження Біблії. Біблійний конкордизм. Цей на-
рекладу Біблії37. Особливо відзначимо публіка-
прям у публікаціях професури КДА також тісно
цію С. М. Сольського про Острозьку Біблію 38 -
поєднаний з ісагогікою, екзегезою, з історични-
видання, що стало визначною подією у духовно-
ми та культурологічними розвідками, ґрунтова-
му та культурному поступі України та усієї
ними на біблійних сюжетах. Адже, як бачимо з
Східної Європи.
аналізу, зіставлення та взаємодія традиційної та
Апокрифічна література. Апокрифи та ка-
науково-раціоналістичної ідейно-методологічних
нонічні книги Біблії. Публікації цієї групи в
парадигм уже з кінця XIX ст. були одним з важ-
ТКДА не є численними: 14 статей та одна ре-
ливих змістових складників київської духовно-
цензія протягом 1861-1906 pp. У полі зору до-
академічної біблеїстики. Поряд із традиційним
слідників (у 1860-1870-ті pp. це був насамперед
православним застосуванням історичного мате-
К. І. Скворцов; у 1880-ті pp.- К. Д. Попов; на по-
ріалу для контекстуального дослідження біблій-
чатку 1900-х pp.- Μ. Μ. Дроздов та Μ. Ε. Поснов)
них персонажів та сюжетів43 бачимо спроби кри-
перебували передусім неканонічні тексти, так чи
тичного зіставлення традиційної та науково-ра-
інакше дотичні до християнської церковної тра-
ціоналістичної методології44, рефлексію з приво-
диції. Це, наприклад, послання Полікарпа Смирн-
ду феномену біблійної критики 45. Врешті-решт,
35Наприклад, переклади 1 Сам. /. П. Максимовича, друковані в «Трудах КДА» у 1861 p.; книг Естер та Ісай'іЯ. О. Олесниць-
кого, публіковані у 1865-1866 pp.; переклади Бут., Притч, Псалтирі, Пісні Пісень, Естер, 1 та 2 Мак. архімандрита, а згодом
єпископа Порфирія (Успенського), друковані у 1869 та 1873-1875 pp.
36Див.: Щеголев Н. 1. Жизнь блаженного Иеронима Стридонского // ТКДА.- 1863.- № 1-3.
"Див.: Сольский С. Об участии императора Александра І в издании Библии на русском языке // ТКДА.- 1878.- № 1.— С. 172-196.
38 Див.: Солъский С. Острожская Библия в связи с целями и видами ея издателя // ТКДА.- 1884.- № 7.- С. 293-320.
39 Див.: Скворцов К. О книгах Сивилл // ТКДА.- 1862.-- № 7.- С. 348-384. Августин, пером. Два окружных послания св. Кли-
мента Римского о девстве или о девственницах // ТКДА.- 1869.- № 5.- С. 193-227. Скворцов К. О послании св. Поликарпа
Смирнского // ТКДА.- 1872- № 6.- С. 452-462. Його ж. О послании св. Игнатия Богоносца // ТКДА- 1872.- № 7.- С. 545-558.
Його ж. Когда написана книга «Пастырь»?//ТКДА.- 1872.-№ 10.- С. 205-241. Його ж. Когда написано послание Варнавы?//
ТКДА.- 1873.- № 8.- С. 93-113. Його ж. О послании к Диогнету // ТКДА- 1873.- № 8.- С. 45-68. Його ж: Когда написано
второе послание Климента Римского к коринфянам? // ТКДА.- 1874.- № 1.- С. 2-23. Його ж. О первом послании Климента
Римского к коринфянам // ТКДА.- 1874.- № 4.- С. 48-67. Попов К. Д. Учение двенадцати апостолов (новооткрытый памятник
древней христианской письменности) // ТКДА.- 1884.- № 11.- С. 344-484. Родников В. К сказанию о сношениях князя Авгаря со
Христом Спасителем // ТКДА.- 1903,- № 7.- С. 503-513.
411 Див.: Скворцов К. О евангелиях апокрифических // ТКДА.- 1861,- № 12.- С. 381-418.
41 Див.: Дроздов Н. М. Сказания об Ахикаре или Акире премудром и отношение их к Библии // ТКДА.- 1901.- № 5.- С. 65-91.
Його ж. Тип благородного умершего в народных сказаниях и в книге Товита // ТКДА.- 1901.— № 7.- С. 417^f24.
42 Див.: Поснов М. Э. Мессия и мессианское царство по изображениям апокрифов и пророческих книг (к характеристике
внутренней жизни послепленного иудейства) // ТКДА.- 1906.- Т. 1.- № 3.- С. 389^147; Т. II.- № 6.- С. 177-213.
43 Див.: ГассиевАф. Симон волхв и его время (истор.-критич. очерк) //ТКДА.- 1869.-№ 10.- С. 3-38. Песоцкий С. А. Святый
пророк Даниил, его время, жизнь и деятельность//ТКДА.- 1896-№8,-С. 1-28; № 9.-С. 29-76; № 10.-С. 77-156; № 11.-С. 157-
220; № 12.- С. 221-268; 1897.-№ 2.- С. 269-300; № 3,- С. 301-332; № 4-С. 333-364; № 5.- С. 365-412; № 6- С. 413-444; № 7.-
С. 445-491; Богдашевский Д. И. Исторический характер книги Деяний Апостольских//ТКДА.- 1909.- Т. III.-№ П.- С. 381-425.
44 Див.: О книге Деяний Апостольских, по поводу неправых взглядов на нее некоторых из современных протестантских
толковников // ТКДА.- 1866.- № 8.- С. 384-414; № 10.- С. 191-250. Богдашевский Д. И. О Евангелиях и евангельской истории
(против современного рационализма). Публичное чтение // ТКДА.- 1902,- № 2.- С. 269-302. Глаголев А. А., свящ. Ветхий Завет
и его непреходящее значение в христианской церкви (по поводу древних и совр. литсрат. и обществ, течений против общеприня-
того значения и употребления христианами ветхозав. свящ. писаний // ТКДА.- 1909.- Т. III.- № П.- С. 353-380.
45 Див.: Рыбинский В. П. Библейская ветхозаветная критика // ТКДА.- 1908.- Т. Ш.~ № 12.- С. 575-613. Богдашевский Д. И.
Критические этюды по Новому Завету // ТКДА.- 1908.- Т. I.- № 4- С. 477-511.
бачимо спроби позитивного осмислення наукової
земним та російським авторам-біблеїстам. Мо-
методології, евристичної значущості історичної
жемо порівнювати, зокрема, швидкість реагуван-
критики та «нової ісагогіки» —. як-от у Μ. Μ. Дроз-
ня на російські та закордонні роботи. Таке порівнян-
дова 46, одного з родоначальників біблійно-істо-
ня опосередковано вказує на рівень приступності
ричної школи в православній біблеїстиці XX ст.
нових наукових та богословських джерел в акаде-
Дещо окремо відзначаємо кілька публікацій,
мічному вжитку, а також на ступінь їх залучення
поява яких пов'язана з актуалізованою в рамках
до науково-богословської та викладацької праці.
саме раціоналістичної біблійної критики проблемою
Слід відзначити, що відгуки на іноземні публікації,
біблійного конкордизму, тобто узгодження біблій-
як правило, з'являлися вже наступного року після
них повідомлень з даними наук, в т. ч. і природни-
видання, а на російські - протягом того ж року. Такі
чих. Так, одним з центральних дискусійних сю-
показники, з огляду на тодішній рівень розвитку
жетів був сюжет про історичність та відповідність
книжкового ринку, зв'язку та транспорту, є висо-
науці біблійної оповіді про створення світу; тож
кими і свідчать про розвинену систему книгопо-
бачимо публікації, присвячені цьому питанню47.
стачання та комплектації академічної бібліотеки.
Критико-бібліографічні публікації: Огляди,
Широке тематичне коло рецензованих робіт, регу-
рецензії. Це найбільший саме за кількістю публі-
лярність та частота появи оглядів та рецензій є од-
кацій розділ аналізованого масиву: з 1864 до
ним із показників рівня інтенсивності професійної
1911 р. зафіксовано близько 75 різних за жанром
комунікації в духовно-академічному середовищі.
та тематичним спрямуванням критико-бібліогра-
За жанрами критико-бібліографічних публі-
фічних публікацій київських біблеїстів. Цей ма-
кацій у ТКДА можна виокремити:
сив значимий саме тим, що здатний бути індика-
- щорічні бібліографічні огляди іноземної літе-
тором залучення київської духовно-академічної
ратури з біблеїстики (досліджень Старого та
біблеїстики як до вітчизняного, так і до світово-
Нового Завіту, праць з біблійної археології), що
го наукового та богословського простору. Він
часом були доволі регулярними: протягом
здатен продемонструвати міру сприйняття акту-
1882-1888 pp. (головним чином зусиллями
альної у світі на тих чи інших етапах біблеїстич-
А. С. Царевського); 1898-1901 та у 1905 pp.
ної проблематики; динаміку та спрямованість
(працею В. П. Рибінського та О. О. Глаголева)48;
реагування на методологічні та ідейні виклики,
- рецензії на іноземні та російські праці, серед
а також здатен бути, як нам здається, індикатором
яких, у свою чергу, визначаються тематичні лі-
вектора та ступеня рецепції київською біблеїсти-
нії, зокрема, ісагогіка, екзегеза, історична кри-
кою тих чи інших дослідницьких та герменевтич-
тика, текстологія, археологія, релігійна та куль-
них моделей. Відповідно, критико-бібліографічні
турна компаративістика, викладання тощо 49.
публікації в ТКДА можуть бути структуровані за
За цими тематичними лініями корпус рецен-
контекстом, за жанрами та за тематикою.
зій, уміщених у ТКДА, корелюється з уже визна-
За контекстом визначаємо «зовнішню» та «внут-
ченими вище проблемно-тематичними напряма-
рішню» бібліографію - публікації, присвячені іно-
ми публікацій і повинен розглядатися у зв'язку з
* Д,ив.: Дроздов Н. М. В защиту свободного научного исследования в области библиологии//ТКДА.- 1902.-№ 10.-С. 300-331;
№ 11.-С. 490-541.
47 Песоцкий С. А. К вопросу об историческом характере Моисеева сказания о творении мира // ТКДА.- 1898.- № 3.- С. 289-329.
Ястребов М. Ф. Соглашение библейского сказания о миротворении с научными данными и выводами естествознания // ТКДА.-
1903,-№5.-С. 1-29.
48 Див.: Царевский А. С, Библейская литература истекшего года на западе. Ветхий Завет // ТКДА.- 1882.- № 4.- С. 341-354;
1883-№9-С. 109-122; 1884,-№5.-С. 103-123; 1885-№ 4-С. 566-602; 1886- № 12,- С. 675-712; 1888.- № 2- С. 352-364;
№ 3.- С. 436^t49. Його ж. Библейская литература истекшего года на западе. Новый Завет // ТКДА.- 1882.- № 10.- С. 206-220;
1883.- № 12.- С. 685-700; 1885.- № И- С. 470-504; 1887.- № 3.- С. 425-457. Рыбинский В. П. Заметки о литературе по
Св. Писанию Ветхого Завета за истекший год //ТКДА.- 1898.- № 3.- С. 429-456; 1899.- № 5.- С. 122-144; 1900,- № 6,- С. 286-310;
1905.- Т. П.- № 5.- С. 124-146; Т. 111.- № 11.- С. 413-435. Глаголев А. А. Новости немецкой литературы по библейской археоло-
гии//ТКДА.- 1901.-№ 11- С. 466-474; № 12.-С. 610-618.
49 Див., напр.: Маневанский Г., свящ. [рец. на:] Die grosscn Kappadicier - Basilius, Gregor von Nazianz und Gregor von Nissa als
Exegeten, Ein Betrag zur Geschichte der Exegese. v. Lie. H. Weiss. Brauensberg, 1872 // ТКДА.- 1872.- № 12- С. 593-595. Рыбинский В. П.
[рсц. на:] Ф. Вигуру. Руководство к чтению и изучению Библии. Общсдост. и излож. в связи с новейш. научн. изысканиями курс Св. Пи-
сания. Ветхий Завет. Т. I, с илл. по памятникам. Пер. свящ. В. В. Воронцова. Москва, 1897 // ТКДА- 1897.- № 10- С. 304-308.
Глаголев А. А. [рец. на:] Восточные обычаи в библейских странах. Г. В. Тристана. Пер. с англ. В. Н. Аничковой. Изд. Импср.
Правосл. Палест. О-ва. СПб., 1900//ТКДА- 1901.-№2.-С. 197-299. Рыбинский В. П. К вопросу об отношении Библии к Вавило-
ну, [рец. на:] Н. V. Hiprecht. Die Ausgrabungen im Bcl-Tempel zu Nippur. Leipzig, 1903 // ТКДА.- 1904.- № 1.- С. 46-58. Богдашев-
скийД, И. [рец. на:] И. Сазсрлснд. Священные книги Ветхого и Нового Завета. Их происхождение, развитие и характер. СПб., 1907 //
ТКДА- 1907,- Т. III.- № 9.- С. 140-143. Його ж [рсц. на:] Архимандрит Михаил (Богданов). Преображение Господа Иисуса Христа,
Его предсказания о своей смерти и воскресении и наставления ученикам в Капернауме. Опыт экзегетического исследования XVII и
XVIII глав св. Матфея. Казань, 1906 // ТКДА.- 1909.- Т. III- № 9- С. 163-166. Його ж. [рец. на:] Богословский М. Обществен-
ное служение Господа нашего Иисуса Христа по сказаниям св. Евангелистов. Историко-экзегстичесос исследование // ТКДА.-
1909- Т. III- № 9- С. 168-171. Богдашевский Д. И. [рец. на:] Н. Баженов. Характеристика Четвертого Евангелия со стороны
содержания и языка в связи с вопросом о происхождении Евангелия // ТКДА.- 1910.— Т. III.— № 9.- С. 149-168.
ними. Цікаво, що тематика оглядів та рецензій,
графічних публікацій помітним був відгук на
виявляючи характер та ступінь розвитку профе-
фундаментальну працю Ф. Вігуру, яка, по суті,
сійної комунікації вчених та богословів, також
підсумовувала традицію «старої ісагогіки»54.
демонструє і своєрідну «подієвість» європей-
Перше десятиліття XX ст. було достатньо
ської та російської біблеїстики у другій половині
представлене відгуками на публікації західних
XIX — на початку XX ст., акцентуючи на певних
авторів з біблійної археології, що пов'язано з
«критичних пунктах» її розвитку. Так, у середині
відомими знахідками на межі двох століть 55. Зно-
1860-х pp. спостерігаємо перші рефлексії з при-
ву актуалізувалися питання історичної критики
воду історико-критичних аспектів творчості Е. Ре-
Біблії, раціоналізму в біблеїстиці (реакція на чер-
нана та Д. Штрауса, які стали достатньо потуж-
гові перевидання праць Е. Ренана, на роботи
ним подразником для традиційної ісагогіки та
представників німецької ліберально-протестант-
екзегези не лише в Російській імперії, а й у Євро-
ської екзегези, які застосовували історико-кри-
пі. Водночас бачимо перші спроби критичного
тичні методи 56). Нарешті, у 1910-ті pp., як і в по-
розбору та спростування раціоналістичної про-
передній період, залишалася актуальною рефлек-
тестантської біблеїстики 50. 1870-ті pp. демонст-
сія з приводу біблійної історії, історичної крити-
рують приклади спокійнішого ставлення до євро-
ки Біблії, а також текстології57.
пейських здобутків - аж до сприйняття переказів
«Внутрішня» бібліографічна критика, відоб-
та коментованих перекладів популярних за кор-
ражена в публікаціях ТКДА, мала, звичайно,
доном праць51. 1880-ті pp. характерні появою
менш полемічний характер. Визначальними для
згадуваних вже систематичних оглядів закордон-
реагування на публікації колег-співвітчизників
ної біблеїстичної літератури, які об'єктивно спри-
були радше усталені професійні науково-богослов-
яли переважанню науково-критичної рефлексії
ські зацікавлення авторів рецензій, хоча не мож-
над апологетичною 52. Правда, часом ідеологіч-
на не відзначити все ж кількох особливо актив-
на домінанта, визначена статусом КДА в релі-
них рецензентів (С. М. Сольський, В. П. Рибін-
гійно-політичній та культурно-освітній системі
ський, Д. І. Богдашевський, О. О. Глаголев).
Російської імперії, давалася взнаки, і критичні
Найпомітнішою полемічною реакцією була тут
огляди ставали елементом церковного офіціозу53.
реакція на книгу М. Морозова про походження
У 1890-х pp. серед небагатьох критико-бібліо-
Апокаліпсису 58.
50 Див.: Воронов А. Протестантское богословие и вопрос о богодухновенности Св. Писания//ТКДА.- 1864 .-№ 4-С. 403-447;
№ 9.- С. 1-70. Див.: Орда X. Апологетическая и полемическая литература на Западе против сочинения Эрнеста Ренана «Vic de
Jesus» // ТКДА.- 1864.- № 9.- С. 71—160. Його ж. Характеристический образ Иисуса. Библейский опыт. соч. Даниеля Шенкеля.
Висбаден, 1864 // ТКДА.- 1864.- № 10- С. 237-244. Його ж. Жизнь Иисуса для немецкого народа, обработанная Штраусом.
Лейпциг, 1864 // ТКДА.— 1864.- № 10.- С. 244-252. Його ж. Элементарная и критичсскаяч история Иисуса, соч. Пейра. Париж,
1864 // ТКДА.- 1864.- № 10.- С. 252-260.
51 Див.: Малееанский Г., свящ. [рсц. на:] The witness of history to Christ. The Hulsean lectures for the year. 1870. By the rev.
F. Farrer + Entstcnung dcs Christcntung, von T. Allies. Autorisirte Ubersctzung. Miinster, 1870 // ТКДА.- 1872.- № 4- С. 161-163.
Його ж: [рец. на:] Diegrosscn Kappadicier-Basilius, GrcgorvonNazianzundOregorvonNissaalsExegcten, Ein Bctrag zur Geschichte
der Excgcse. v. Lie. H. Weiss. Braucnsbcrg, 1872 // ТКДА.— 1872.- № 12.- С. 593-595. Також згадаємо про коментований переклад
книги Ф. Й. Лаута «Фараон, Моисей и Исход», здійснений 1875 p. архім. Антоніном (Капустіним) або про переказ твору Георга
Сміта «Chaldaischc Genesis», зроблений 1879 р. Ф. Покровським.
5гДив.: Олесницкий А. Книга Песни Песней и ее новейшие критики // ТКДА.- 1881.— № 4.- С. 367—451; № 5,- С. 45-77; № 7.—
С. 255-323; № 12.- С. 405-465; 1882.- № 1,- С. 1-44; № 3.- С. 171-201; № 6.- С. 190-207; № 9.- С. 3-51. Сельский С. М. Пророк
Даниил и Апокалипсис св. Иоанна. Сочинение Оберлсна. Перевод протоиерея А. Романова // ТКДА.- 1883- № 6.- С. 365-366. Олес-
ницкий А. Книга Притчей Соломоновых и ее новейшие критики//ТКДА.- 1883.-№ 11-С. 333-395; № 12,-С. 535-616. СольскийС.М.
Каков может быть состав научных введений в книги Св. Писания в настоящее время? // ТКДА.- 1887.- № 3.— С. 358-376.
53 Див.: Покровский Ф. Я. По поводу возражений современной критики против существования Моисеева закона ранее древ-
нейших пророков-прорицателей // ТКДА.- 1890.- № 1,- С. 61-98.
54Див.: Рыбинский В. П. [рец. на:] Ф. Вигуру. Руководство к чтению и изучению Библии. Общедоступный и изложенный в
связи с новейшими научными изысканиями курс Св. Писания. Ветхий Завет. Т. I с иллюстрациями по памятникам. Перевод свящ.
B. В. Воронцова. Москва, 1897 // ТКДА.- 1897- № 10- С. 304-308.
55 Див.: Глаголев А. А. Новости немецкой литературы по библейской археологии // ТКДА.- 1901.- № П.— С. 466-474; № 12.-
C. 610-618. А також праці В. П. Рибінського 1903 та 1904 pp., присвячені критиці панвавилонізму (див. у розділі компаративістики).
56Див.: Глаголев А. А. [рец. на:] Die bleibende Bedentung des Alten Testaments, von Emil Kautzsh, Tubingen und Leipzig //
ТКДА- 1902.-№ П.-С. 491-504. Богдашевский Д. И. [рец. на:] Эрнест Рснан. Жизнь Иисуса// ТКДА.- 1907-Т. ІП- № 9.-
С. 148-151. Б. Д. [рсц. на:] A. Hamack. Lucas dcr Artz, dcr Verfasscr dcr drittcn Evangeliums und der Apostclgeschichte. Leipzig, 1906
(Beitragc zur Einlcitung in das Neuc Tcatament) S/I+160 // ТКДА- 1909.- Т. Ill- № 9.- С. 166-168.
"Див.: Глаголев Α. Α., свящ. [рец. на:] Палестина и ее история. Шесть популярных лекций профессора Г. фон Содена. Пер. с
нем. В. Линд. Москва, 1909. Стр. VI1+140 // ТКДА.- 1910.- Т. П.- № 10- С. 306-308. Богдашевский Д. И., прот. [рсц. на:]
О. Пфлейдерср. Возникновение христианства. Перевод Г. Ф. Львовича. С.-Петербург, 1910, 175 стр. //ТКДА.- 1911.-Т. I.—№2.—
С. 290-292. Богдашевский Д. И., прот. [рсц. на:] Adolf Dcissmann. Licht vom Osten. Das Ncuc Testament und die ncucntdccktcn
Tcxte dcr hcllcnistisch-romischcn Welt, Tubingen, 1909. I+IX+376 // ТКДА- 1911.- Τ. Ι- № 2- С. 294-298.
58 Див.: Богдашевский Д. И. [рец. на:] Н. Морозов. Откровение в грозе и бурс. История возникновения Апокалипсиса // ТКДА.-
1908.-Т. III.- №9.- С. 143-148.
60
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 35. Київська Академія
Результати проведеного аналізу створюють
гословів цих академій у ТКДА. Подальший
підстави для розширення поля дослідження.
аналіз біблеїстичної проблематики в КДА може
Зокрема, аналізований масив може бути розши-
здійснюватися в цілому та за окремими про-
рений за рахунок інших публікацій біблеїстів з
блемно-тематичними напрямами у зв'язку з ево-
КДА як у Києві, так і поза ним. У зв'язку з цим
люцією проблематики європейської біблеїсти-
заслуговують на дослідження публікації київ-
ки та з урахуванням аналогічних процесів в
ських авторів у друкованих органах СПбДА,
інших духовних академіях розглядуваного пе-
МДА, КазДА і навпаки - публікації вчених і бо-
ріоду.
S. Golovashchenko
BIBLICISTIC PROBLEMS IN THE ACADEMY
IN 1861-1914
(According to Articles in «Trudy KDA»)
The description and preliminary analysis of biblicistic articles written by KDA professors is presented.
The main problems and trends for further investigation are determined.