6
U
re igne sancti Spíritus renes nostros et
cor nostrum Dñe : ut tibi casto córpore
serviámus, et mundo corde placeámus.
В
озжизи2 nгнeмъ с™aгw д¦а ўтр0бу
нaшу, и3 сRдце нaше, гDи: да тебЁ
непор0чнымъ тёломъ раб0таемъ, и3
чи1стымъ сRдцемъ ўгождaемъ.
M
entes nostras, quæsumus Dómine,
Paráclitus, qui a te procédit, illúminet:
et indúcat in omnem, sicut tuus
promísit Fílius, veritátem.
М
hсли
нaшz,
м0лимъ
тS,
гDи,
ўтёшитель, и4же t тебE и3сх0дитъ, да
просвэти1тъ: и3 введeтъ во всsку рэснотY,
ћкwже сhнъ тв0й oбещA.
A
dsit nobis, quæsumus Dñe, virtus
Spíritus
sancti:
quæ
et
corda
nostracleménter
expúrget,
et
ab
ómnibus tueátur advérsis.
Ѕ
дЁ бyди нaмъ, м0лимъ тS, гDи, си1ла д¦а
с™aгw: ћже и3 сRдца нaшz ми1лостивнw да
њчи1ститъ, и3 t всёхъ проти1вныхъ
защити1тъ.
D
eus, qui corda fidélium sancti Spíritus
illustratióne docuísti: da nobis in
eódem Spíritu recta sápere, et de ejus
semper consolatióne gaudére.
Б
9е, и4же сRдца вёрныхъ просвэщeніемъ
с™aгw д¦а научи1лъ є3си2: дaждь нaмъ њ
т0мъ же дyсэ право2 разумэвaти, и3 њ
є3гw2 ўтэшeній всегдA рaдоватисz.
C
onsciéntias
nostras,
quæsumus
Dómine, visitándo purífica : ut véniens
Dóminus noster Jesus Christus Fílius
tuus, parátam sibi in nobis invéniat
mansiónem. Qui tecum vivit et regnat
in unitáte Spíritus Sancti Deus, per
ómnia sæcula sæculórum.
+
Amen.
С
0вэсти нaшz, м0лимъ тS, гDи,
посэщaz њчи1сти: да пришeдъ гDь нaшъ
ї}съ хrт0съ, сhнъ тв0й, њбрsщетъ въ нaсъ
себЁ ўгот0ванное пребывaлище. И$же съ
тоб0ю живeтъ и3 цaрствуетъ въ є3ди1нствэ
д¦а с™aгw бGъ, во вс‰ вёки вэкHвъ.
T.
А#ми1нь.
Alia Oratio S. Ambrosii ante Missam
A
d mensam dulcíssimi convívii tui, pie
Dómine Jesu Christe, ego peccátor de
própriis meis méritis nihil præsúmens,
sed de tua confídens misericórdia et
bonitáte,
accédere
véreor
et
contremísco. Nam cor et corpus habeo
multis criminibus maculátum, mentem
et linguam non caute custoditam.
Ergo, o pia Déitas, o treménda
majéstas, ego miser, inter angústias
deprehénsus,
ad
te
fontem
misericórdiæ recúrro, ad te festíno
sanándus, sub tuam protectiónem
fúgio; et, quem Júdicem sustinére
néqueo, Salvatórem habere suspíro.
Мlтва с™aгw ґмвр0сіа
К
ъ трапeзэ сладчaйшагw пи1ра твоегw2,
млcтивый гDи ї©е хrте, ѓзъ грёшникъ
ничт0же не дерзaz њ свои1хъ стzжaніихъ,
но ўповaz на твою2 млcть и3 бlгость,
бою1сz и3 трепeщу приступи1ти. ЗанЁ и4мамъ
сRдце и3 тёло њсквернeно мн0гими грэхи2,
ќмъ и3 kзhкъ небрeжно сохранeнъ.
Тёмже, q млcтиво б9ство2, q стрaшно
вели1чество,
ѓзъ
бёдный,
мeжду
њбстоsніи њбдeржанъ, прибэгaю къ тебЁ
и3ст0чнику млcти, спэшY къ тебЁ на
и3сцелэлeніе, подъ твоE защищeніе текY, и3
є3г0же не могY потерпёти судіeю,
воздыхaю и3мёти сп7си1телz. ТебЁ, гDи,