8
Ad Amictum, dum ponitur super caput, dicat:
Impóne, Dómine, cápiti meo gáleam
salútis, ad expugnándos diabólicos
incúrsus.
Е#гдA полагaетъ на главY наглaвникъ, рци2:
Положи2, гDи, на главY мою2 шлёмъ
спасeніz, побори1ти и4мъ діaвольскаz
натечeніz.
Ad Albam, cum ea induitur:
Deálba me, Dómine, et munda cor
meum; ut, in Sánguine Agni dealbátus,
gáudiis pérfruar sempitérnis.
Е#гдA њблачи1тсz въ бёлую њдeжду:
Ўбэли2 мS, гDи, и3 њчи1сти сRдце моE: да
кр0вію ѓгнчею ўбэлeнъ, рaдости ўжию2
вёчныz.
Ad Cingulum, dum se cingit:
Præcínge
me,
Dómine,
cíngulo
puritátis, et exstíngue in lumbis meis
humórem libídinis; ut máneat in me
virtus continéntiæ et castitátis.
Е#гдA препоzсyетсz п0zсомъ:
Препоsши мS, гDи, п0zсомъ чистоты2, и3
ўгаси2 въ чрBслу моeю влaгу блудA: да
пребyдетъ во мнЁ си1ла воздержaніz и3
чистоты2.
Ad Manipulum, dum imponitur brachio sinistro:
Mérear, Dómine, portáre manípulum
fletus et dolóris; ut cum exsultatióne
recípiam mercédem labóris.
Е#гдA полагaетъ нарyчникъ на лёвую мhшцу:
Да спод0блюсz, гDи, носи1ти рукоsть плaча
и3 болёзни: да съ рад0стію воспримY мздY
трудA.
Ad Stolam, dum imponitur collo:
Redde
mihi,
Dómine,
stolam
immortalitátis,
quam
pérdidi
in
prævaricatióne
primi
paréntis:
et,
quamvis indígnus accédo ad tuum
sacrum mystérium, mérear tamen
gáudium sempitérnum.
Е#гдA полагaетъ є3питрахи1ль на вhю:
Воздaй ми2, гDи, ри1зу безсмeртіz, ю4же
и3згуби1хъ
преступлeніемъ
пeрвагw
роди1телz: и3 ѓще си недост0йный
приступaю къ твоeй с™ей тaйнэ, nбaче да
спод0блюсz рaдости вёчныz.
Ad Casulam, cum assumitur:
Dómine, qui dixísti: Jugum meum
suáve est et onus meum leve: fac, ut
istud
portáre
sic
váleam,
quod
cónsequar tuam grátiam. Amen.
Е#гдA взимaетъ на сz фел0нь:
ГDи, и4же речЁ: И$го моE блaго є4сть, и3
брeмz моE лeгко: сотвори2, да сіE носи1ти
си1це возмогY, ћкw и3 пости1гнути ми2
твою2 бlгодaть, ґми1нь.