7
Munda cor meum ac lábia mea,
omnípotens Deus, qui lábia Isaíæ
Prophétæ cálculo mundásti igníto: ita
me tua grata miseratióne dignáre
mundáre, ut sanctum Evangélium
tuum digne váleam nuntiáre. Per
Christum Dóminum nostrum. Amen.
Њчи1сти сeрдце моE и3 ўстнЁ мои2, всемогjй
б9е, и4же ўстнЁ и3сaіи прbр0ка кaменіемъ
џгненнымъ њчи1стилъ є3си2, тaкw мS
твои1мъ благи1мъ поми1лованіемъ њчи1стити
и3зв0ли, да с™ое є3ђліе твоE дост0йнw
возмогY возвэсти2ти. Хrт0мъ, гDемъ
нaшимъ. А#ми1нь.
Postea accipit librum de Altari, et rursus
genuflexus petit benedictionem a Sacerdote,
dicens:
По т0мъ в0зметъ кни1ги съ nлтарS, и3 пaки на
колёну пр0ситъ благословлeніz ў їерez, глаг0лz:
Jube, domne, benedícere.
Повели2, господи1не, бlгослови1ти.
Sacerdos respondet:
Їерeй tвещaетъ:
Dóminus sit in corde tuo, et in lábiis
tuis: ut digne et competénter annúnties
Evangélium suum: In nómine Patris, et
Fílii,
et Spíritus Sancti. Amen.
Да бyдетъ гDь въ сeрдци твоeмъ и3 во
ўстнY твоeю, да дост0йнw и3 под0бнw
возвэсти1ши є3ђліе є3гw2: во и4мz nц7A, и3
сн7а,
и3 с™aгw д¦а. А#ми1нь.
Et, accepta benedictione, osculatur manum
Celebrantis: et cum aliis Ministris, incenso, et
luminaribus, accedens ad locum Evangelii, stans
junctis manibus, dicit:
Dominus vobiscum.
R.
Et cum spiritu tuo.
Et pronuntians: †
Sequentia sancti Evangelii
secundum
N., sive
Initium
, pollice dexteræ
manus signat librum in principio Evangelii, quod
est lecturus, deinde seipsum in fronte, ore, et
pectore: et dum Ministri respondent
Gloria tibi,
Domine
, incensat ter librum, postea prosequitur
Evangelium
junctis
manibus.
Quo
finito,
Subdiaconus defert librum Sacerdoti, qui osculatur
Evangelium, dicens:
Per evangelica dicta
deleantur nostra delicta.
Deinde Sacerdos
incensatur a Diacono.
И# пріeмъ бlгословeніе, цэлуетъ рyку свzщeннику
служaщему: и3 съ и3нhми слyгами, съ кади1ломъ и
со свещaми пристyпль къ мёсту є3ђліz, стоS
совокуплeнными рукaма, глаг0летъ:
ГDь съ вaми.
T.
И# со д¦омъ твои1мъ.
И# провэщaz: †
Послёдованіе с™aгw є3ђліz t
и4мzрекъ, и3ли2
Зачaло,
больши1мъ перст0мъ дeсныz
руки2 знaменуетъ кни1ги на зачaлэ є3ђліz, є4же
чести2 и4матъ, по т0мъ себE на челЁ, на ўстёхъ и3
на пeрсехъ: и3 є3гдA tвещaютъ сл{ги
Слaва тебЁ,
гDи,
њкади1тъ три1жды кни1ги, по т0мъ
послёдитъ
є3ђліе сти1снутыма рукaма. То
соверши1въ, v3подіaконъ tн0ситъ кни1ги їерeю, и4же
цэлyетъ є3ђліе глаг0лz:
Чрёзъ є3vcльскаz речeніz да
њчи1стzтсz нaшz согрэшeніz.
По т0мъ діaконъ
покади1тъ їерez.
Si vero Sacerdos sine Diacono et Subdiacono
celebrat, delato libro ad aliud cornu Altaris,
inclinatus in medio, junctis manibus dicit:
Ѓще ли їерeй слyжитъ ми1ссу бeзъ діaкона и3 бeзъ
v3подіaкона, пренесeннымъ кни1гамъ на дрyгую
странY nлтарS, пригнyвсz на средЁ, сти1скъ рyцэ,
глаг0летъ:
Munda cor meum ac lábia mea,
omnípotens Deus, qui lábia Isaíæ
Prophétæ cálculo mundásti igníto: ita
me tua grata miseratióne dignáre
mundáre, ut sanctum Evangélium
tuum digne váleam nuntiáre. Per
Christum Dóminum nostrum. Amen.
Њчи1сти сeрдце моE и3 ўстнЁ мои2 всемогjй
б9е, и4же ўстнЁ и3сaіи прbр0ка кaменіемъ
џгненнымъ њчи1стилъ є3си2, тaкw мS
твои1мъ благи1мъ поми1лованіемъ њчи1стити
и3зв0ли, да с™ое є3ђліе твоE дост0йнw
возмогY возвэсти2ти. Хrт0мъ, гDемъ
нaшимъ. А#ми1нь.
Jube, Dómine, benedícere.
Повели2, гDи, бlгослови1ти.
Dóminus sit in corde meo, et in lábiis
meis:
ut
digne
et
competénter
annúntiem Evangélium suum. Amen.
Да бyдетъ гDь въ сeрдци моeмъ и3 во
ўстнY моeю, да дост0йнw и3 под0бнw
возвэщY є3ђліе є3гw2. А#ми1нь.