Missa votiva de Sanctissimo
Eucharistiæ Sacramento
Ми1сса nбётнаz њ прес™ёмъ
тaинствэ є3vхари1стіи
Introitus. Ps. 80. C
ibávit eos ex
ádipe fruménti: et de petra, melle
saturávit eos.
Ps. ibid.
Exsultáte Deo
adjutóri nostro: jubiláte Deo Jacob.
V.
Glória Patri.
Пристyпъ Pал. п7.
Н
апитA и5хъ t тyка
пшени1чна, и3 t кaмене мeда насhти и5хъ.
Pал. т0йже.
Рaдуйтесz бGу пом0щнику
нaшему, воскли1кните бGу їaкwвлю.
С.
Слaва nц7Y.
Oratio.
D
eus, qui nobis sub Sacraménto
mirábili, passiónis tuæ memóriam
reliquísti: tríbue, quæsumus, ita nos
Córporis et Sánguinis tui sacra my-
stéria venerári; ut redemptiónis tuæ
fructum in nobis júgiter sentiámus:
Qui vivis et regnas cum Deo Patre in
unitáte Spíritus Sancti Deus, per ómnia
sæcula sæculórum.
Моли1тва
Б
9е, и4же нaмъ подъ тaинствомъ
ди1внымъ мyки твоеS пaмzть њстaвилъ
є3си2: подaждь, м0лимъ тS, тaкw нaмъ
тёла и3 кр0ви твоеS с™hz тaйны
чeствовати, да и3скуплeніz твоегw2 пл0дъ
въ нaсъ всегдA u3чyемъ. И$же живeши и3
цaрствуеши съ бGомъ nц7емъ въ
є3ди1нстве д¦а с™aгw бGъ, во вс‰ вёки
вэкHвъ.
Léctio Epístolæ beáti Pauli Apóstoli ad
Corínthios.
1. Cor. 11. e.
F
ratres: Ego enim accépi a Dómino
quod et trádidi vobis, quóniam
Dóminus Jesus in qua nocte tradebátur,
accépit panem, et grátias agens fregit, et
dixit: Accípite, et manducáte: hoc est
corpus meum, quod pro vobis tradétur:
hoc fácite in meam commemoratiónem.
Simíliter et cálicem, postquam cœnávit,
dicens: Hic calix novum testaméntum
est in meo sánguine. Hoc fácite,
quotiescúmque bibétis, in meam
commemoratiónem.
Quotiescúmque
enim manducábitis panem hunc, et
cálicem
bibétis,
mortem
Dómini
annuntiábitis, donec véniat. ítaque
quicúmque manducáverit panem hunc,
vel bíberit cálicem Dómini indígne, reus
erit córporis et sánguinis Dómini.
Probet autem seípsum homo: et sic de
pane illo edat, et de cálice bibat. Qui
enim mandúcat, et bibit indígne,
judícium sibi mandúcat, et bibit: non
dijúdicans corpus Dómini.
Чтeніе послaніz блажeннагw ґпcла пavла
къ корjнfzнwмъ.
№. Кор. №i.
Б
рaтіе: Ѓзъ бо пріsхъ t гDа, є4же и3
предaхъ вaмъ, ћкw гDь ї}съ въ н0щь, въ
ню1же прeданъ бывaше, пріeмь хлёбъ, и3
бlгодари1въ преломи2, и3 речE: пріими1те,
kди1те, сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2
ломи1мое:
сіE
твори1те
въ
моE
воспоминaніе. Тaкожде и3 чaшу по
вeчери, гlz: сіS чaша н0вый завётъ
є4сть въ моeй кр0ви: сіE твори1те,
є3ли1жды ѓще піeте, въ моE воспоминaніе.
Е#ли1жды бо ѓще ћсте хлёбъ сeй и3 чaшу
сію2 піeте, см7рть гDню возвэщaете,
д0ндеже пріи1детъ. Тёмже и4же ѓще ћстъ
хлёбъ сeй и3ли2 піeтъ чaшу гDню
недост0йнэ, пови1ненъ бyдетъ тёлу и3
кр0ви гDни. Да и3скушaетъ же человёкъ
себE, и3 тaкw t хлёба да ћстъ и3 t чaши
да піeтъ. Kдhй бо и3 піsй недост0йнэ,
сyдъ себЁ ћстъ и3 піeтъ, не разсуждaz
тёла гDнz.