background image
et Versu sequenti, dicitur:
Tractus. Ps. 103.
Emítte Spíritum
tuum, et creabúntur: et renovábis fá-
ciem terræ.
V.
O quam bonus, et suá-
vis est, Dómine, Spíritus tuus in nobis!
V. (Hic genuflectitur.)
Veni Sancte
Spíritus, reple tuórum corda fidélium:
et tui amóris in eis ignem accénde.
А#ллилyіа
и3 послёдующій сти1хъ, рци2:
Влэк0мую Pал. Rг.
Посли2 д¦а твоего2, и3
сози1ждутсz, и3 њбнови1ши лицE земли2.
С.
Q к0ль бlгъ и3 слaдокъ є4сть, гDи, д¦ъ
тв0й въ нaсъ.
С. (
ЗдE преклони2 колёно.
)
Пріиди2, с™hй
дш\е, нап0лни сRдцA твои1хъ вёрныхъ и3
твоеS любвE џгнь въ ни1хъ вжези2.
Tempore Paschali omittitur Graduale,
et ejus loco dicitur:
A
llelúja, allelúja.
V. Ps. 103.
Emítte Spíritum tuum et
creabúntur: et renovábis fáciem terræ.
Allelúja.
V. (Hic genuflectitur.)
Veni
Sancte Spíritus, reple tuórum corda
fidélium: et tui amóris in eis ignem
accénde. Allelúja.
Во врёмz же пасхaльное мимопусти2
степeнную, и3 вмёсто є3S рци2:
А#
ллилyіа, ґллилyіа.
Pал. Rг.
Посли2 д¦а твоего2, и3
сози1ждутсz, и3 њбнови1ши лицE земли2.
С. (
ЗдE преклони2 колёно.
)
Пріиди2, с™hй
дш\е, нап0лни сRдцA твои1хъ вёрныхъ и3
твоеS любвE џгнь въ ни1хъ вжези2.
А#ллилyіа.
Sequéntia sancti Evangélii secún-
dum Joánnem.
Joann. 14. c.
I
n illo témpore: Dixit Jesus discípulis
suis: Si quis díligit me, sermónem
meum servábit, et Pater meus díliget
eum, et ad eum veniémus, et
mansiónem apud eum faciémus: qui
non díligit me, sermónes meos non
servat. Et sermónem quem audístis,
non est meus; sed ejus, qui misit me,
Patris. Hæc locútus sum vobis, apud
vos manens. Paráclitus autem Spíritus
Sanctus, quem mittet Pater in nómine
meo, ille vos docébit ómnia, et
súggeret vobis ómnia, quæcúmque
díxero vobis. Pacem relínqúo vobis,
pacem meam do vobis: non quómodo
mundus dat, ego do vobis. Non
turbétur cor vestrum, neque formídet.
Audístis quia ego dixi vobis: Vado, et
vénio ad vos. Si diligerétis me,
gauderétis útique, quia vado ad
Patrem; quia Pater major me est. Et
nunc dixi vobis priúsquam fiat: ut cum
factum fúerit, credátis. Jam non multa
loquar vobíscum. Venit enim princeps
Послёдованіе с™aгw є3ђліz t їwaнна2.
Їwaн. д7i.
В
о врёмz џно: РечE ї}съ u3ченикHмъ
свои1мъ: Ѓще кто2 лю1битъ мS, сл0во моE
соблюдeтъ: и3 nц7ъ м0й возлю1битъ є3го2,
и3 къ немY пріи1дема, и3 њби1тель ў негw2
сотвори1ма: не любsй мS словeсъ мои1хъ
не соблюдaетъ: и3 сл0во, є4же слhшасте,
нёсть моE, но послaвшагw мS nц7A. Сі‰
гlахъ вaмъ въ вaсъ сhй: ўтёшитель же,
д¦ъ с™hй, є3г0же п0слетъ nц7ъ во и4мz
моE, т0й вы2 научи1тъ всемY, и3
воспомzнeтъ вaмъ вс‰, ±же рёхъ вaмъ.
Ми1ръ њставлsю вaмъ, ми1ръ м0й даю2
вaмъ: не ћкоже мjръ даeтъ, ѓзъ даю2
вaмъ. Да не смущaетсz сeрдце вaше, ни
ўстрашaетъ. Слhшасте, ћкw ѓзъ рёхъ
вaмъ: и3дY и3 пріидY къ вaмъ. Ѓще бhсте
люби1ли мS, возрaдовалисz бhсте ќбw,
ћкw рёхъ: и3дY ко nц7Y: ћкw nц7ъ м0й
б0лій менє2 є4сть. И# нн7э рёхъ вaмъ,
прeжде дaже не бyдетъ, да, є3гдA бyдетъ,
вёру и4мете. КтомY не мн0гw гlю съ
вaми: грzдeтъ бо сегw2 мjра кнsзь, и3 во