Die XI. Aprilis
S. Leonis I
Papæ, Conf. et Eccl. Doct.
Въ дeнь а‹ ґпри1ліz
С™aгw львA, пaпы,
и3сповёдника и3 ўчи1телz цRкве
Introitus Eccli. 15. I
n médio
Ecclésiae apéruit os ejus: et implévit
eum Dóminus spíritu sapiéntiae et
intelléctus: stolam glóriae índuit eum.
(T. P.
Allelúja, allelúja.
)
Ps. 91.
Bonum est confitéri Dómino: et
psállere nómini tuo, Altíssime.
V.
Glória Patri.
Пристyпъ Сир. є7i. П
осредЁ цeркве
tвeрзе ўстA є3гw2: и3 нап0лни и5 гDь д¦а
премyдрости и3 рaзума: въ ри1зу слaвы
њблечE и5.
(В. П.
А#ллилyіа, ґллилyіа.
)
Pал. §а.
Бlго є4сть и3сповёдатисz гDеви и3
пёти и4мени твоемY, вhшній.
С.
Слaва nц7Y.
Oratio.
E
xaúdi, quaésumus Dómine, preces
nostras,
quas
in
beáti
Leónis
Confessóris
tui
atque
Pontíficis
solemnitáte deférimus: et qui tibi
digne
méruit
famulári,
ejus
intercedéntibus méritis, ab ómnibus
nos absolve peccátis. Per Dóminum
nostrum Jesum Christum, Fílium
tuum: Qui tecum vivit et regnat in
unitáte Spíritus Sancti Deus, per ómnia
sæcula sæculórum.
Моли1тва
Ў
слhши, пр0симъ, гDи, молeніz н†шz,
ћже прин0симъ въ прaздникъ бlжeннагw
львA, и3сповёдника твоегw2 и3 ґрхієрez: и3
тогw2, и4же дост0йнw тебЁ стzжA
раб0тати, ходaтающими стzжaньми, t
всёхъ грэхHвъ ны2 разреши2. ГDемъ
нaшимъ ї}сомъ хrт0мъ, сн7омъ твои1мъ,
и4же съ тоб0ю живeтъ и3 цaрствуетъ въ
є3ди1нствэ д¦а с™aгw бGъ, во всz6 вёки
вэкHвъ.
Léctio libri Sapiéntiae.
Eccli. 39.
J
ustus cor suum tradet ad vigilándum
dilúculo ad Dóminum, qui fecit illum,
et in conspéctu Altíssimi deprecábitur.
Apériet os suum in oratióne, et pró
delíctis suis deprecábitur. Si enim
Dóminus magnus volúerit, spíritu
intelligéntiae replébit illum: et ipse
tamquam imbres mittet elóquia
sapiéntiae suae, et in oratióne
confitébitur Domino: et ipse díriget
consílium ejus et disciplínam, et in
abscónditis suis consiliábitur. Ipse
palam fáciet disciplínam doctrínae
suae, et in lege testaménti Dómini
gloriábitur.
Gollaudábunt
multi
sapiéntiam ejus, et usque in saeculum
non delébitur. Non recédet memória
ejus et nomen ejus requirétur a
generatióne
in
generatiónem.
Чтeніе кни1ги премудрости їисyса сhна
сірaхова.
Сир. Lf.
П
рaведникъ
сeрдце
своE
вдaстъ
ќтреневати къ гDу сотв0ршему є3го2, и3
пред8 вhшнимъ пом0литсz, и3 tвeрзетъ
ўстA своS на моли1тву, и3 њ грэсёхъ
свои1хъ пом0литсz. Ѓще бо гDь вeлій
восх0щетъ, дyхомъ рaзума и3сполнитсz:
т0й њдожди1тъ глаг0лы премyдрости
своеS, и3 въ моли1твэ и3сповёстсz гDеви:
т0й
ўпрaвитъ
совётъ
є3гw2
и3
худ0жество, и3 въ сокровeнныхъ є3гw2
размышлsти бyдетъ: т0й и3звэсти1тъ
наказaніе ўчeніz є3гw2, и3 въ зак0нэ
завёта гDнz похвaлитсz. Восхвaлzтъ
рaзумъ є3гw2 мн0зи, и3 до вёка не
поги1бнетъ: не tи1детъ пaмzть є3гw2, и3
и4мz є3гw2 поживeтъ въ р0ды родHвъ: